А Кос є парубок моторний це я знаю точно!

Історія його приблизно схожа як і пана Чуєва, от тільки кардинально інакша.

Любить він котів, з поміж них вирізняє свого не те що кота, бо то велике питання хто там чий, а можна сказати члена (не люблю це слово) родини – Прохора або просто Прошу, той має свої погляди на життя і навіть деколи говорить, але ж ми про Едуарда.

Кос як музикант пройшов тернистий шлях від музичного садочку до музичного училища транзитом через музичну школу, як видно він – музикант.

В Черкасах їх шляхи переплелись з Дімоном і далі вони наче жовтенята поплентали пліч-опліч до столиці де й до нині Тартакують.

Деякі фото зроблені не мною, маю доброго друга Казаха і подружку-художницю Дідіку спільно з якими ми проводили дану фотосесію, дяка їм велика! Нє?

Тут власне Дідіка й присутня… сподіваюсь Оля не буде проти

Дякую за увагу!

БУДЕ ЩЕ!