Нещодавно (23серпня) був День прапора, але це тут не до того, якось я натрапив на фото (див. вище) стало на мить гордо за країну, бо ж  Угорщина, Евроунія і ба… рідненький…. синьо-жовтий, невже нас там так люблять….. та все ж… лишалась крихта сумніву. Фото було зроблене 19 серпня в  угорському місті Печ  (угор. Pécs, посилання в Вікіпедії). А далі більше, нещодавно ми з Тартаком їздили на концерт до Білгород-дністровського, маючи трохи вільного часу я вирішив його віддати на пожирання телевізору, клацаючи різні канали натрапив на передачку.

Передачку, якщо мати час можна переглянути, а можна прочитати нижче викладене, знайшов ТУТ, але подаю оригінал:

Повернемо Україні справжній прапор!

-Наталія Дев’ятко, 30-08-2009-

Віддавна кольори і знаки мали особливе значення, в графічному та кольоровому втіленні відображали прадавнє Ім’я, яке було головною категорією і кодом міфічної свідомості. Ті ж самі коди має і людська підсвідомість, незалежно від часу і місця проживання.

Тому зрозуміло, що на кольори, а особливо на кольори, що означають собою державність, треба звертати особливу увагу.

Сполучення блакитного (синього) і жовтого (золотого) використовувалося в різних країнах і в різні історичні епохи, але важливо, який із кольорів при тому був головним.

Поставиш згори жовтий – отримаєш вогонь (у його найважливішому міфічному втіленні – золотому, згадайте народні казки, де золотим кольором позначалися всі чарівні речі і явища), отримаєш сонце, отримаєш панування духовного, життя і процвітання.

Поставиш згори синій – отримаєш холод і байдужість небес, отримаєш воду (що є у першому прадавньому значенні “часом”, тобто країна, яка визнала головування синього над жовтим, “випадає” з часового потоку і не впливає на історію), отримаєш панування матеріального над духовним, розруху і смерть (і про все це Л.Кравчука попереджали).

Жовто-блакитні прапори були у козаків (зверніть увагу на картину І.Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”) й у Центральної Ради (у березні 1918 р. Центральною Радою було ухвалено Закон про державний прапор Української Народної Республіки – жовто-блакитний). Таке поєднання кольорів навіть у німців визнавалося найкращим знаком процвітання, а в Ананербе знали набагато більше про кольори та їхній вплив на життя (“мирним” стягом Німеччини після її перемоги повинен був стати стяг із золотим птахом на синьому тлі).

Синьо-жовті прапори були в Україні за Скоропадського (розпочалася громадянська війна), за Л.Кравчука (благополучна Україна, яка вийшла зі складу Радянського Союзу, падає в прірву економічної кризи). Також синьо-жовтий прапор було подаровано Західній Україні як одній з провінцій Австро-Угорської Імперії. І була це копія з прапору іншої – Нижньо-Австрійської – провінції.

Таким чином, завдяки “подарунку” за Західною Україною на підсвідомому знаковому рівні закріпилися провінційність й економічна нерозвиненість, постійні втрати духовних здобутків.

І в цьому контексті навіть не думаєш про те, що сучасний прапор нашої країни не відповідає й законам геральдики. Бо головний колір герба (це жовтий) і головний колір прапору (зараз це синій) повинні співпадати.

У синьо-жовтому прапорі закодована вічна аграрність нашої країни (жовте поле), невтручання у чужі справи і домінування матеріальних інтересів (синій) над культурою і духовністю.

У жовто-блакитному прапорі закодоване процвітання і духовний розвиток.

Наші пращури були мудрими людьми. Вони знали, як впливати на сьогодення і на майбутнє.

Наш прапор – жовто-блакитний.

Повернемо Україні справжній прапор!

Приєднуйся до акції “Повернемо Україні справжній прапор!”
Розкажи своїм друзям про істинне значення споконвічних кольорів нашого прапору.
Повернемо Україні майбутнє!

* Щодо міфічної свідомості та законів сприйняття в міфі та взаємозв’язків міфів, архетипів і підсвідомості, можна подивитися роботи К.Г.Юнга, Мірча Еліаде та Е.Кассірера.
Стосовно кодування міфічної інформації в мові, наприклад, дослідження О.О.Потебні.
Стосовно колористики народних казок і образу вогню та його втілень, наприклад, роботу професора О.Д.Синявського “Иван-дурак: Очерк русской народной веры”.
Стосовна образу води та його проявів, наприклад, статтю Б.І.Іванова “Роль міфологеми води в структуруванні семіотичної опозиції життя-смерть”.
Стосовно неактивності міфологеми неба для українців, наприклад, дослідження Б.О.Рибакова з міфології давніх слов’ян.
Варто звернути неабияку увагу саме на роботи зі слов’янської міфології, особливо на ті, що стосуються жіночих божеств та їхнього втілення та актуалізації аж до сьогодення. Таких дослідження багато, зокрема роботи В.Войтовича з української міфології.
А ще на народні казки та пісні, чиє розуміння також допомагає усвідомленню національного коду.

http://gak.com.ua/creatives/1/17650

От і думай і гадай… звичайно, можна сказати “он і Австрія і Угорщина живуть собі процвітають і кольори їм байдуже” а можна й не сказати так.  Словом як дехто любить повторювати “нічого випадковим не буває”, так і я скажу – перед своїм днем народження (ще раз дякую ВСІМ за вітання) проходячи вулицею Володимирська побачив !!!!Жовто-блакитний!!!! прапор над закладом з назвою  Руський Клуб “Культ РА”, між іншим… рекомендую відвідати!!!

Дякую за увагу!

Україна – це там де ти живеш!

Партія Регіонів, комуністи та Блок Литвина внесли до Верховної Ради законопроект «Про мови в Україні» (№ 1015-3), який передбачає «українсько-російську двомовність» і є інструкцією зі знищення української мови.

И всё – скажуть вони….

Настав час, коли кожен, хто називає себе українським патріотом, повинен довести свої почуття до України не на словах, а на ділі. Бо СПРАВЖНІЙ ПАТРІОТИЗМ ПОЛЯГАЄ не в патетичних фразах, не у вітанні «Слава Україні!», не в малюванні тризубів та гучних гасел на своїх сторінках в інтернеті, не у носінні вишиванки та співах і танцях на фестивалях, не в читанні книжок і перегляді фільмів про наших героїв, не у вшануванні їхньої пам’яті, а У ВЧИНКУ, яким кожен має довести, що хоч трохи гідний тих борців, які пожертвували для України кращими роками або й цілим життям.

И чи І вирішувати ТОБІ!!!!

І ДЛЯ КОЖНОГО, хто називає себе свідомим українцем, Є ЛИШЕ ОДИН ВИБІР: або ти щось робиш проти прийняття цього закону, або ти є просто не вартим поваги брехуном і лицеміром.

ЗУПИНИТИ ПРИЙНЯТТЯ цього вбивчого для української мови законопроекту МОЖНА ЛИШЕ в один спосіб – масово вийшовши на вулиці з ПРОТЕСТОМ та віддавши весь свій вільний час на підготовку цього протесту.

Існує небезпека, що злочинний законопроект «Про мови в Україні» винесуть на голосування найближчого пленарного тижня, і, можливо, поставлять на голосування вже у вівторок 16 листопада. Це буде відомо лише в понеділок, 15 листопада, о другій половині дня, коли закінчиться погоджувальна рада депутатських фракцій, яка сформує порядок денний сесії Верховної Ради на найближчі 4 дні.

Ніхто поки що не знає точної дати, коли доведеться вийти на масовий протест, але готуватися до цього «дня Х» потрібно вже сьогодні. Незалежно від того, коли настане цей день, кожен з нас повинен перебувати у повній готовності до виходу на вулиці та виїзду на Київ, починаючи з вечора понеділка 15 листопада.

Аби знати, коли все ж таки точно прийде час «встати і вийти», в понеділок після обіду зателефонуй за котримсь із цих номерів:

0967439082, 0993695076, 0933944196, 0930128767, 0661365984, 0636401512, 0932558302, 0978973103

– і тобі скажуть, чи буде у вівторок або інший день тижня акція протесту.

Також уважно і щоденно слідкуй за інформацією на сайтіhttp://maidan.org.ua/ та у групах «Врятуй свою мову» в мережах facebook.com та vkontakte.ru. Якщо почуєш чи побачиш в новинах або прочитаєш в інтернеті про те, що депутати внесли до порядку денного законопроект «Про мови в Україні» виходь на 9.30 до Верховної Ради. Там тебе чекатимуть такі ж самі як ти люди, які вийшли на захист рідної мови (краще все ж таки час і місце уточнити за вищезазначеними посиланнями та телефонами).

Залиш свої контакти (телефон та електронну адресу) на сайті http://chesni-podatky.org/ або написавши на електронну адресу vidsich@gmail.com. З тобою зв’яжуться і повідомлять день і час, коли слід виходити на протест.

У «день Х» кожна відповідальна людина має бути готовою відкласти всі справиі приєднатися до протестів, щоб захистити наше майбутнє.

Завдяки громадським акціям протесту в Києві та багатьох областях України влада вже кілька разів відкладала внесення законопроекту «Про мови в Україні» до порядку денного сесії. Але головну вимогу – зняти антиконституційний і вибухонебезпечний проект з реєстрації – не виконано. Регіонали, комуністи та литвинівці прямо кажуть, що не відмовляться від прийняття закону про мови. Єдиний шанс їх зупинити – продемонструвати нашу рішучість захисти свою мову, зробити наші протести відчутними для влади. Кожна небайдужа людина має усвідомити рівень загрози і долучитися до активних дій. Бо йдеться не про філологію, а про саме існування незалежної України і про майбутнє кожного з нас.

У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ЗАКОНУ?

Помиляються ті, хто вважає, що закон не зачепить їх особисто. Створення штучних переваг для російської мови і необов’язковість української створять проблеми для всіх:

- Кожен навчальний заклад буде зобов’язаний запровадити навчання російською, якщо цього забажають кілька батьків. В садочки, школи та вузи буде штучно внесений мовний конфлікт.

- Службовці, вчителі, лікарі, підприємці будуть витрачати масу зусиль не на професійну роботу, а на переклад купи паперів російською мовою.

- На переклад і дублювання російською документації, назв, надання послуг з бюджету будуть витрачені мільярди, а ще більше буде вкрадено. Ці мільярди можна витратити на лікування дітей чи інші справді важливі справи.

- Українська мова майже зникне з телебачення, радіо, преси.

- Навіть російськомовні книги, газети, фільми вітчизняного виробництва будуть витіснятися російським імпортом.

- Права українців на рідну мову можна буде ігнорувати «законно».

- Молодь, особливо на Сході та Півдні України, не зможе нормально вивчити українську мову. Нинішня влада буде змінена, але жертви її експериментів залишаться неконкурентоздатними на ринку праці й освітніх послуг.

Але найголовніше – цей закон спричинить конфлікт на всіх рівнях суспільства, бо українці не змиряться з нищенням нашої мови. За умов гострого протистояння, викликаного провокаційним законом, годі й мріяти про заможне життя чи економічний розвиток України чи будь-якої її частини.

Провідні академічні установи та університети в експертних висновках відзначили, що прийняття проекту призведе до дезінтеграції держави й загрожує зникненням українському народу.

ЧОМУ Ж ВОНИ ЦЕ РОБЛЯТЬ?

Влада не виконала економічних та соціальних передвиборчих обіцянок. Замість «покращення життя вже сьогодні» мільйони людей отримали небачене зростання цін і тарифів, міліцейську й чиновницьку сваволю, наступ на свої права і свободи. Все більше людей обурюються цим обманом у т.ч. й ті, хто голосував за цю владу.

Перша (тактична) мета влади – розділити українців на російськомовних і україномовних, зіткнути їх між собою, нацькувати «язик» на мову. Тим самим вони хочуть відволікти увагу від свого провалу в економіці, а власним виборцям кинути кістку, прозвітувавши про виконання хоч однієї обіцянки – «захисту російської мови», яку українці начебто гноблять і переслідують.

Друга (стратегічна) мета – ще небезпечніша. Влада прагне знищити українську мову як основу нашої ідентичності. Тільки тоді ця влада зможе зробити Україну частиною кремлівського «русского мира», яку можна буде безкарно ділити й грабувати.

ЧИМ Я МОЖУ ДОПОМОГТИ?

1. Поширюй інформацію, щоб більше людей знали, що робити. Розмнож цю листівку, роздай знайомим, друзям, співробітникам і попроси їх зробити те саме. Поширюй інформацію через інтернет і телефон.

2. Надішли телеграму Литвину (01008, Київ, вул. Грушевського, 5, Голові Верховної Ради України Литвину В.М.) чи Януковичу (01220, вул. Банкова, 11, Президенту Україну Януковичу В. Ф.) з вимогою зняття з реєстрації законопроекту «Про мови в Україні» № 1015-1 як антиукраїнського, антиконституційного, розкольницького та провокаційного.

3. Візьми участь у формуванні в своєму місті груп людей, готових долучитися до протестів у Києві в «день Х».

4. Якщо можеш – заощадь гроші, щоб поїхати до Києва чи підтримати поїздку людей, які не можуть самі оплатити дорогу.

5. Слідкуй за інформацією, і як тільки стане відомо про «день Х» – долучайся до протестів. На цей день треба відкласти всі справи і бути у Києві. Якщо ти не можеш поїхати до столиці – підтримай протести у власному місті.

6. Допоможи організовувати акції протесту й поширювати інформацію, пожертвувавши свій час чи кошти.

Громадянський рух «Відсіч»

Фоти }}}}ОСЬ{{{{  та бачте слайд-шову, ще рекомендую }}}СЮДИ{{{.

Кампанія «Пам’ятай про Крути!» ініціюється в рамках Молодіжної ініціативи «Героям слава!» для популяризації серед молоді подвигу юнаків, які в січні 1918 року віддали найдорожче – своє життя – захищаючи незалежність України.

Більше про кампанію ТУТ!!!

22 січня 1919 р. було прийнято історичне рішення про об’єднання Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки в єдину державу. Тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку УНР і ЗУНР. «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська народна республіка і Наддніпрянська Велика Україна» – линули над Києвом, над Святою Софією слова Акту.

Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності. Століттями розірваний тридцятимільйонний народ не тільки визволився з неволі, але й без тривалих парламентських дебатів та референдумів возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. І хоча через ряд політичних обставин національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але Акт злуки став взірцем для тисяч патріотів на шляху творення сьогочасної Української держави.

Саме процеси об’єднання українців, які 22 січня 1990 р. вилилися у славнозвісний «Живий ланцюг» зі Сходу на Захід, стали найбільш масштабною акцією у державі, що народжувалася. Сточи під тоді ще забороненими синьо-жовтими знаменами, не зважаючи на моральний тиск і погрози чиновників, наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід країни. І нагадали цим про те, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних її борців, навіки залишатиметься непорушною.

Продовжую ділитись настроями і відповідними звуко-супроводами до них… сьогодні про … хоча як і завжди… про неї… про любов, але бажаю щоб  любов не боліла… хоча без болю вона не вона…

Incubus – Love Hurts

Сьогодні ми п”ємо за юність
Твердо дотримуючись правди
(Не хочу втрачати те, що мав будучи малим)
Моє серце все ще б”ється
Але любов зараз як подвиг
(Такий ж буденний як і спека в грудні)
Іноді коли я сам один, я намагаюся зрозуміти
А чи не накладено на мене закляття
Що не дає мені бачити речі реальними?

Любов болить…
Але часом це приємний біль
Почуваюсь так ніби я живу.
Любов співає,
Коли виходить за межі неприйнятного.
Не будь безсердешною, дай мені шанс,
Бо ж без кохання я не виживу.

Я скутий і скривджений
Стою нагий та засипаний звинуваченнями
(Може час сушити весла?)
Я ж тільки хочу правди
Тож сьогодні ми п”ємо за молодість
(Ніколи не втрачу того, що мав малим)
Іноді коли я сам один, я намагаюся зрозуміти
А чи не накладено на мене закляття
Що не дає мені бачити речі реальними?

Любов болить…
Але часом це приємна біль
Таке відчуття ніби я живий.
Любов співає,
Коли виходить за межі неприйнятного.
Не будь безсердешною, дай мені шанс,
Бо ж без кохання я не виживу.

Переклад не найбездоганніший….та всеж….