Anri » Незалежність

Синьо-жовтий чи Жовто-блакитний?

Anri — Thu, 08 Sep 2011 14:01:56 +0000

Нещодавно (23серпня) був День прапора, але це тут не до того, якось я натрапив на фото (див. вище) стало на мить гордо за країну, бо ж Угорщина, Евроунія і ба… рідненький…. синьо-жовтий, невже нас там так люблять….. та все ж… лишалась крихта сумніву. Фото було зроблене 19 серпня в угорському місті Печ (угор. Pécs, посилання в Вікіпедії). А далі більше, нещодавно ми з Тартаком їздили на концерт до Білгород-дністровського, маючи трохи вільного часу я вирішив його віддати на пожирання телевізору, клацаючи різні канали натрапив на передачку.

Передачку, якщо мати час можна переглянути, а можна прочитати нижче викладене, знайшов ТУТ, але подаю оригінал:

Повернемо Україні справжній прапор!

-Наталія Дев’ятко, 30-08-2009-

Віддавна кольори і знаки мали особливе значення, в графічному та кольоровому втіленні відображали прадавнє Ім’я, яке було головною категорією і кодом міфічної свідомості. Ті ж самі коди має і людська підсвідомість, незалежно від часу і місця проживання.

Тому зрозуміло, що на кольори, а особливо на кольори, що означають собою державність, треба звертати особливу увагу.

Сполучення блакитного (синього) і жовтого (золотого) використовувалося в різних країнах і в різні історичні епохи, але важливо, який із кольорів при тому був головним.

Поставиш згори жовтий – отримаєш вогонь (у його найважливішому міфічному втіленні – золотому, згадайте народні казки, де золотим кольором позначалися всі чарівні речі і явища), отримаєш сонце, отримаєш панування духовного, життя і процвітання.

Поставиш згори синій – отримаєш холод і байдужість небес, отримаєш воду (що є у першому прадавньому значенні “часом”, тобто країна, яка визнала головування синього над жовтим, “випадає” з часового потоку і не впливає на історію), отримаєш панування матеріального над духовним, розруху і смерть (і про все це Л.Кравчука попереджали).

Жовто-блакитні прапори були у козаків (зверніть увагу на картину І.Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”) й у Центральної Ради (у березні 1918 р. Центральною Радою було ухвалено Закон про державний прапор Української Народної Республіки – жовто-блакитний). Таке поєднання кольорів навіть у німців визнавалося найкращим знаком процвітання, а в Ананербе знали набагато більше про кольори та їхній вплив на життя (“мирним” стягом Німеччини після її перемоги повинен був стати стяг із золотим птахом на синьому тлі).

Синьо-жовті прапори були в Україні за Скоропадського (розпочалася громадянська війна), за Л.Кравчука (благополучна Україна, яка вийшла зі складу Радянського Союзу, падає в прірву економічної кризи). Також синьо-жовтий прапор було подаровано Західній Україні як одній з провінцій Австро-Угорської Імперії. І була це копія з прапору іншої – Нижньо-Австрійської – провінції.

Таким чином, завдяки “подарунку” за Західною Україною на підсвідомому знаковому рівні закріпилися провінційність й економічна нерозвиненість, постійні втрати духовних здобутків.

І в цьому контексті навіть не думаєш про те, що сучасний прапор нашої країни не відповідає й законам геральдики. Бо головний колір герба (це жовтий) і головний колір прапору (зараз це синій) повинні співпадати.

У синьо-жовтому прапорі закодована вічна аграрність нашої країни (жовте поле), невтручання у чужі справи і домінування матеріальних інтересів (синій) над культурою і духовністю.

У жовто-блакитному прапорі закодоване процвітання і духовний розвиток.

Наші пращури були мудрими людьми. Вони знали, як впливати на сьогодення і на майбутнє.

Наш прапор – жовто-блакитний.

Повернемо Україні справжній прапор!

Приєднуйся до акції “Повернемо Україні справжній прапор!”
Розкажи своїм друзям про істинне значення споконвічних кольорів нашого прапору.
Повернемо Україні майбутнє!

* Щодо міфічної свідомості та законів сприйняття в міфі та взаємозв’язків міфів, архетипів і підсвідомості, можна подивитися роботи К.Г.Юнга, Мірча Еліаде та Е.Кассірера.
Стосовно кодування міфічної інформації в мові, наприклад, дослідження О.О.Потебні.
Стосовно колористики народних казок і образу вогню та його втілень, наприклад, роботу професора О.Д.Синявського “Иван-дурак: Очерк русской народной веры”.
Стосовна образу води та його проявів, наприклад, статтю Б.І.Іванова “Роль міфологеми води в структуруванні семіотичної опозиції життя-смерть”.
Стосовно неактивності міфологеми неба для українців, наприклад, дослідження Б.О.Рибакова з міфології давніх слов’ян.
Варто звернути неабияку увагу саме на роботи зі слов’янської міфології, особливо на ті, що стосуються жіночих божеств та їхнього втілення та актуалізації аж до сьогодення. Таких дослідження багато, зокрема роботи В.Войтовича з української міфології.
А ще на народні казки та пісні, чиє розуміння також допомагає усвідомленню національного коду.

http://gak.com.ua/creatives/1/17650

От і думай і гадай… звичайно, можна сказати “он і Австрія і Угорщина живуть собі процвітають і кольори їм байдуже” а можна й не сказати так. Словом як дехто любить повторювати “нічого випадковим не буває”, так і я скажу – перед своїм днем народження (ще раз дякую ВСІМ за вітання) проходячи вулицею Володимирська побачив !!!!Жовто-блакитний!!!! прапор над закладом з назвою Руський Клуб “Культ РА”, між іншим… рекомендую відвідати!!!

Дякую за увагу!

Ладижин День Незалежності

Anri — Mon, 29 Aug 2011 10:46:37 +0000

20-тий День Народження Неньки ми розділили з містом Ладижин та його жителями, гарне невеличке місто, де все працює, будинки будуються, містечко розвивається, звичайно не без допомоги найпотужнішого виробника курячого м”яса, та все ж… Бажаю кожному Українському місту, містечку, селу процвітання… деколи воно залежить від того скільки грошей, а часом це просто в розумінні людей. Всі фото дивитись тут!

Київська Барикада в ФБ

Anri — Sat, 21 May 2011 00:33:27 +0000

Відмінили? Буде? Ні! Буде! І відбувся літературно-мистецький фестиваль Київська Барикада імені Юрка Покальчука. Сашко Лірник, С.К.А.Й., Сергій Жадан, Тартак, ТНМК та ще багато народу зібралсь на Сафіївській площі і дали відповідь на всі перепони і заборони… жаль, що воно поки так.

Фото з події я завантажив до Фейсбуку, ласкаво прошу!

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Anri — Tue, 18 Jan 2011 11:03:22 +0000

22 січня, 11:00 м. Київ, міст Патона З’єднаємо береги Дніпра «живим» ланцюгом!

Беручи приклад із першого «живого» ланцюга 1990 року, запрошуємо до символічного об’єднання українських земель.

22 січня небайдужі візьмуться за руки і символічно поєднають два береги Дніпра. Паралельно київському дійству, «живий» ланцюг буде утворено і в інших містах по всій Україні Особливістю столичної акції стане 30-метровий державний прапор, утворений за допомогою усіх учасників та можливість долучитися до акції «Причепи Стрічку» – доєднайся до святкування Дня Соборності! Головна мета – об’єднати українців під національним прапором.

Акція не є політичною і єдиною дозволеною символікою – є державна. Заборонені будь-яка символіка громадських і партійних організацій. Акція відбувається вже четвертий рік поспіль і з кожним разом збирає все більшу кількість учасників. ЇЇ засновником і організатором є Братство козацького бойового звичаю “Спас”.

ЗАХИСТИ УКРАЇНУ!

Anri — Mon, 15 Nov 2010 20:53:48 +0000

ЗУПИНИ…Вбивчий законопроект «Про мови» – ЗАХИСТИ УКРАЇНУ!

Україна – це там де ти живеш!

Партія Регіонів, комуністи та Блок Литвина внесли до Верховної Ради законопроект «Про мови в Україні» (№ 1015-3), який передбачає «українсько-російську двомовність» і є інструкцією зі знищення української мови.

И всё – скажуть вони….

Настав час, коли кожен, хто називає себе українським патріотом, повинен довести свої почуття до України не на словах, а на ділі. Бо СПРАВЖНІЙ ПАТРІОТИЗМ ПОЛЯГАЄ не в патетичних фразах, не у вітанні «Слава Україні!», не в малюванні тризубів та гучних гасел на своїх сторінках в інтернеті, не у носінні вишиванки та співах і танцях на фестивалях, не в читанні книжок і перегляді фільмів про наших героїв, не у вшануванні їхньої пам’яті, а У ВЧИНКУ, яким кожен має довести, що хоч трохи гідний тих борців, які пожертвували для України кращими роками або й цілим життям.

И чи І вирішувати ТОБІ!!!!

І ДЛЯ КОЖНОГО, хто називає себе свідомим українцем, Є ЛИШЕ ОДИН ВИБІР: або ти щось робиш проти прийняття цього закону, або ти є просто не вартим поваги брехуном і лицеміром.

ЗУПИНИТИ ПРИЙНЯТТЯ цього вбивчого для української мови законопроекту МОЖНА ЛИШЕ в один спосіб – масово вийшовши на вулиці з ПРОТЕСТОМ та віддавши весь свій вільний час на підготовку цього протесту.

Існує небезпека, що злочинний законопроект «Про мови в Україні» винесуть на голосування найближчого пленарного тижня, і, можливо, поставлять на голосування вже у вівторок 16 листопада. Це буде відомо лише в понеділок, 15 листопада, о другій половині дня, коли закінчиться погоджувальна рада депутатських фракцій, яка сформує порядок денний сесії Верховної Ради на найближчі 4 дні.

Ніхто поки що не знає точної дати, коли доведеться вийти на масовий протест, але готуватися до цього «дня Х» потрібно вже сьогодні. Незалежно від того, коли настане цей день, кожен з нас повинен перебувати у повній готовності до виходу на вулиці та виїзду на Київ, починаючи з вечора понеділка 15 листопада.

Аби знати, коли все ж таки точно прийде час «встати і вийти», в понеділок після обіду зателефонуй за котримсь із цих номерів:

0967439082, 0993695076, 0933944196, 0930128767, 0661365984, 0636401512, 0932558302, 0978973103

– і тобі скажуть, чи буде у вівторок або інший день тижня акція протесту.

Також уважно і щоденно слідкуй за інформацією на сайтіhttp://maidan.org.ua/ та у групах «Врятуй свою мову» в мережах facebook.com та vkontakte.ru. Якщо почуєш чи побачиш в новинах або прочитаєш в інтернеті про те, що депутати внесли до порядку денного законопроект «Про мови в Україні» виходь на 9.30 до Верховної Ради. Там тебе чекатимуть такі ж самі як ти люди, які вийшли на захист рідної мови (краще все ж таки час і місце уточнити за вищезазначеними посиланнями та телефонами).

Залиш свої контакти (телефон та електронну адресу) на сайті http://chesni-podatky.org/ або написавши на електронну адресу vidsich@gmail.com. З тобою зв’яжуться і повідомлять день і час, коли слід виходити на протест.

У «день Х» кожна відповідальна людина має бути готовою відкласти всі справиі приєднатися до протестів, щоб захистити наше майбутнє.

Завдяки громадським акціям протесту в Києві та багатьох областях України влада вже кілька разів відкладала внесення законопроекту «Про мови в Україні» до порядку денного сесії. Але головну вимогу – зняти антиконституційний і вибухонебезпечний проект з реєстрації – не виконано. Регіонали, комуністи та литвинівці прямо кажуть, що не відмовляться від прийняття закону про мови. Єдиний шанс їх зупинити – продемонструвати нашу рішучість захисти свою мову, зробити наші протести відчутними для влади. Кожна небайдужа людина має усвідомити рівень загрози і долучитися до активних дій. Бо йдеться не про філологію, а про саме існування незалежної України і про майбутнє кожного з нас.

У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ЗАКОНУ?

Помиляються ті, хто вважає, що закон не зачепить їх особисто. Створення штучних переваг для російської мови і необов’язковість української створять проблеми для всіх:

- Кожен навчальний заклад буде зобов’язаний запровадити навчання російською, якщо цього забажають кілька батьків. В садочки, школи та вузи буде штучно внесений мовний конфлікт.

- Службовці, вчителі, лікарі, підприємці будуть витрачати масу зусиль не на професійну роботу, а на переклад купи паперів російською мовою.

- На переклад і дублювання російською документації, назв, надання послуг з бюджету будуть витрачені мільярди, а ще більше буде вкрадено. Ці мільярди можна витратити на лікування дітей чи інші справді важливі справи.

- Українська мова майже зникне з телебачення, радіо, преси.

- Навіть російськомовні книги, газети, фільми вітчизняного виробництва будуть витіснятися російським імпортом.

- Права українців на рідну мову можна буде ігнорувати «законно».

- Молодь, особливо на Сході та Півдні України, не зможе нормально вивчити українську мову. Нинішня влада буде змінена, але жертви її експериментів залишаться неконкурентоздатними на ринку праці й освітніх послуг.

Але найголовніше – цей закон спричинить конфлікт на всіх рівнях суспільства, бо українці не змиряться з нищенням нашої мови. За умов гострого протистояння, викликаного провокаційним законом, годі й мріяти про заможне життя чи економічний розвиток України чи будь-якої її частини.

Провідні академічні установи та університети в експертних висновках відзначили, що прийняття проекту призведе до дезінтеграції держави й загрожує зникненням українському народу.

ЧОМУ Ж ВОНИ ЦЕ РОБЛЯТЬ?

Влада не виконала економічних та соціальних передвиборчих обіцянок. Замість «покращення життя вже сьогодні» мільйони людей отримали небачене зростання цін і тарифів, міліцейську й чиновницьку сваволю, наступ на свої права і свободи. Все більше людей обурюються цим обманом у т.ч. й ті, хто голосував за цю владу.

Перша (тактична) мета влади – розділити українців на російськомовних і україномовних, зіткнути їх між собою, нацькувати «язик» на мову. Тим самим вони хочуть відволікти увагу від свого провалу в економіці, а власним виборцям кинути кістку, прозвітувавши про виконання хоч однієї обіцянки – «захисту російської мови», яку українці начебто гноблять і переслідують.

Друга (стратегічна) мета – ще небезпечніша. Влада прагне знищити українську мову як основу нашої ідентичності. Тільки тоді ця влада зможе зробити Україну частиною кремлівського «русского мира», яку можна буде безкарно ділити й грабувати.

ЧИМ Я МОЖУ ДОПОМОГТИ?

1. Поширюй інформацію, щоб більше людей знали, що робити. Розмнож цю листівку, роздай знайомим, друзям, співробітникам і попроси їх зробити те саме. Поширюй інформацію через інтернет і телефон.

2. Надішли телеграму Литвину (01008, Київ, вул. Грушевського, 5, Голові Верховної Ради України Литвину В.М.) чи Януковичу (01220, вул. Банкова, 11, Президенту Україну Януковичу В. Ф.) з вимогою зняття з реєстрації законопроекту «Про мови в Україні» № 1015-1 як антиукраїнського, антиконституційного, розкольницького та провокаційного.

3. Візьми участь у формуванні в своєму місті груп людей, готових долучитися до протестів у Києві в «день Х».

4. Якщо можеш – заощадь гроші, щоб поїхати до Києва чи підтримати поїздку людей, які не можуть самі оплатити дорогу.

5. Слідкуй за інформацією, і як тільки стане відомо про «день Х» – долучайся до протестів. На цей день треба відкласти всі справи і бути у Києві. Якщо ти не можеш поїхати до столиці – підтримай протести у власному місті.

6. Допоможи організовувати акції протесту й поширювати інформацію, пожертвувавши свій час чи кошти.

Громадянський рух «Відсіч»

Ой, радуйся, Земле, бо прийдуть до тебе три праздники в гості!

Anri — Sat, 09 Jan 2010 21:53:54 +0000

«…а перший же празник — то Різдво Христове, а другий же празник — Святого Василя, а третій же празник — Святе Водохреще». Всі пам’ятають цю колядку. І всі знають, що на свят вечір треба дочекатися першої зірки й мати на столі дванадцять страв, а на Водохреще, коли з льоду буде вирізаний хрест, освятити водичку. Ці традиції настільки глибокі в нашій свідомості, що ні життя у великому місті, ні сучасні технології, ні нова музика не здатні їх витіснити.

Є навіть місця, де їх навіть вдосконалюють з року в рік і відзначають досить своєрідно. В деяких селах на Гуцульщині з архаїчних Різдва, Маланки, Йордана народилися свої, оригінальні версії святкувань. І що цікаво, в кожному селі одне зі свят святкується активніше за інші. В с. Криворівня найважливішою є коляда, в с. Пістинь — свято Маланки і Василя, а в с. Соколівка — Водохреще. В якийсь момент дії колядників, маланок і будівників льодового містечка до Йордану збігаються в часі. І так дивно, мігруючи між селами, усвідомлювати, що сила-силенна людей з дня в день ходить по горах з трембітами, рогами, скрипками та дзвіночками, монтує неймовірні споруди з льоду, натягає на голову величезні маски з пап’є-маше, такі важкі, що після свята в кожного з тих, хто ходив «в маланку», перенісся заклеєні лейкопластиром. Вони не професійні актори і будівельники, і отримують за свою роботу та забави щось набагато більше за гроші — радість, дружні посмішки, вдячність близьких. Це і є традиція — той рідкісний і приємний обов’язок, який ти обираєш сам, обов’язок перед товариством і Богом.

Справжньою гуцульською ознакою різдвяних свят є «партії» колядників. 7 січня зранку під час великої різдв’яної служби під церквою збираються чоловіки різного віку в барвистих сердаках та капелюхах з пір’ям. Кожна з партій отримує благословення, тричі обходить церкву, співаючи колядки, а потім кілька десятків колядників у спільному колі співають разом, підкидаючи в небо бартки, й тоді відправляються колядувати. До складу однієї партії зазвичай входить 9-12 чоловіків, обов’язковими музичними інструментами є роги, трембіти та скрипка, можуть бути також бубон або гармошка. Серед колядників — більшість чоловічого населення Криворівні. Буває, що в одній «партії» ходять 10-річний хлопець і 70-річний дід. Саме такий віковий склад партії з присілку Багни — найвіддаленішої частини Криворівні, що знаходиться в горах. В деякі самотні хати, занесені снігом, насправді важко добратися — похід може зайняти кілька годин. А жити там може якась старенька, що вже не має сили спуститися в долину. І колядники як божі посланці мають завітати до кожного. В Багнах близько тридцяти хат, розкиданих по горах, досить далеко одна від одної, отже коляда може тривати аж до Водохрещі, поки партія не відвідає кожного газду й газдиню, не заспіває колядки. У відповідь колядники отримують вдячність і гроші, які по закінченні коляди віддають у церкву. Це своєрідна каса взаємодопомоги, адже коли протягом року тут, в горах, стається біда — хату знесло, хтось захворів або помер, цими грошима можна скористатися. Кожного року в Багнах лишається все менше і менше людей. Оскільки присілок віддалений і до найближчої школи в долині три години, всі діти вчаться в районному центрі й не хочуть повертатися. Тут немає роботи, отже молодь працює на заробітках, а старі тихо доживають своє життя у горах. Але на Різдво всі повертаються, все навколо оживає, звучать колядки і щирі привітання. І здається — ще рік все точно буде добре.

Через кілька днів, 13 січня, відзначається день Святої Меланії, а 14 січня — Святого Василя. Якщо точніше, в ніч з 13-го на 14-те «Меланка шукає Василя». За однією з версій Меланка — жіночна, родюча, вродлива, що взимку не має сенсу в світі живих і тому перебуває у світі мертвих, одного разу таки прокинулася й вирішила навідатися до нас. Люди зраділи. Але потойбічні сили одразу помітили зникнення й відправилися її шукати. Тоді люди почали одягати на себе маски Меланки й відволікати їх, щоб справжня Меланка ще побула трохи серед живих. Вона ж тим часом зустріла Василя, за якого й вийшла заміж. Весільний обряд тому й досі обігрується меланками. За традицією вуличних театрів до давніх персонажів постійно додаються сучасні. Зараз у своїх мандрах Меланка зустрічає не лише бабусю чи циган, а й футболістів, журналістів, політиків. Смерть, чорт та жадібний жид лишаються актуальними завжди. Ось така дивна суміш героїв. Наприклад, Бабуся чіплятиметься до дівчат з пропозицією «онуко, поцілуй!», Жид вкраде якусь дрібничку й пропонуватиме викупити її, чорти з обов’язковими дзвіночками на хвостах накапостять. Все це відбувається дуже голосно і по-справжньому весело — з музикою, танцями й абсолютно вільною поведінкою.
В Пістині до Меланки готуються завчасно — продумують характери своїх персонажів, особливості їхньої поведінки, ладнають маски та одяг, ретельно приховуючи свою таємницю. Є безліч історій про те, як жінка цієї ночі не впізнала свого чоловіка чи двоє різних меланок-парубків, що залицяються до однієї дівчини, меланкуючи в неї, не впізнали один одного. Меланка — це ні з чим незрівнянний карнавал, свято строкатих масок, перевдягання і, що найцікавіше, перевтілення. Меланка має дуже давні корені — гуцули розповідають, що «святкували її завжди». За радянських часів меланкувати було небезпечно — владі не подобалися народні традиції і за це можна було отримати звільнення з роботи. А якщо робота така, як вчитель чи голова сільради, то «вживалися серйозніші заходи», але це викликало в гуцулів ще більший азарт. В Пістині Меланка є найулюбленішим святом, кількість ряджених цієї ночі рахується сотнями. На вулиці важко зустріти людину у людському вигляді. Все перетворюється на шалену казку — численні компанії меланок гуляють вуличками та відверто навісніють.

Підготовка та святкування Водохрещі чи, як говорять на Гуцульщині, Йордану — традиція, що базується на давній загальноукраїнській, і в той же час тут вона набула досить своєрідної форми. Так, в с. Соколівка окрім традиційно вирубаного хреста в ополонці, з льоду вирізають браму, дерева, янголів, створюючи дивний льодовий світ. Соколівка налічує більше десяти присілків. Кожного року напередодні свята на ріці працюють жителі одного з них. 12 років тому хтось проявив фантазію й вперше вирізав не лише хрест, але й браму. Присілок, що працював наступного року, вдосконалив знахідку попередників і додав свої елементи.

Тепер рік за роком льодове містечко збільшується, традиція зміцнюється. Унікальною є та щирість і завзятість, з якою люди працюють над створенням цього нетривкого льодового об’єкту, що зникне одразу після свята, лише трохи припече сонечко. Такою є їхня гра, традиція, життєво необхідний ритуал.

взяв тут> http://artpole.org/portfolio/foto.html

От і я прожив це Різдво в дитинстві… в краю мого народження, там де Зиму я пам”ятаю від 4 чи 6 років… все біле….тиша і морозець…. на когось бреше вівчур і ти ніби чуєш рух води під кригою річки яка онь 3 чвилини бігом донизу….а все біле і тихе…. ірозумієш, життя великий дар….. і велике випробовування….. нехай Ваші Ангели допомагають ВАМ!!!!!

Червона Рута 2009 – відкриття (фото)

Anri — Wed, 23 Sep 2009 09:28:36 +0000

Ось перша частинка фоток з ЧР”09.

Бандерштат 2009 Part 2.1 (272 фото)

Anri — Wed, 12 Aug 2009 09:10:47 +0000

Другий день фестивалю був для мене більш фестивальним, оскільки добру половину дня гуляв територією фесту, надумав собі було зробити тату, навіть намалював ескіз… та бажаючих було стільки, що я вирішив (не без допомоги друзів) що моя тату ще почекає Спостерігали також реконструкцію бойових дій між підрозділом НКВС та воїнами УПА, наші виграли… мабуть за рахунок того, що ворог в більшості просто лежав на землі і обіднє сонце зробило своє – поснули… хоча зрідка валила пушка та тарахкотів німецький кулемет. Ну а далі… далі концерт, майже тригодинний виступ Тартаків, гості в особах Андрія Підлужного та Катрусі Чілі, словом дивимось фото, а згодом і відео, пишемо думки, ділимось враженнями і просто кайфуємо від життя і залишку літа.

Бандерштат 2009 Part 1.2 (Фотос)

Anri — Tue, 11 Aug 2009 12:02:57 +0000

Нажаль мав можливість пофоткати та послухати лише виступ Роллік”сів та Брем Стокера, тому й пропоную переглянути лише фото за їх присутності. По кількості фото також перепрошую, якось більше знімав на камеру.

Фестиваль Свободи "Be Free-2009" Ляпіси та Воплі і ЩЕ!

Anri — Mon, 03 Aug 2009 14:24:03 +0000

Мабуть багато хто пам”ятає минулий серпень, Львів і участь Тартаків в фесті свободи Be Free-2008 хоча й цього року без Тартаків і не у Львові, та все ж фест відбудеться і відбудеться в Чернігові, отож 22-23 серпня всі мають нагоду дізнатись що ж воно таке свобода

Вызначылася папярэдняя праграма фестывалю Be Free-2009
У ім прымуць удзел 20 гуртоў з чатырох краінаў

Міжнародны фестываль Be Free пройдзе ў Чарнігаве (Украіна) 22-23 жніўня. Арганізатары – Беларуская музычная альтэрнатыва, ініцыятыва “Студфармат” і Еўрапейскае радыё для Беларусі – запрасілі на фестываль 20 маладых і вядомых гуртоў з Беларусі, Украіны, Польшчы і Францыі.

Мэта фестываля – аб’яднаць лепшыя рок-праекты і публіку суседніх краінаў ідэяй свабоды творчасці і самавыражэння, а таксама прыцягнуць увагу да сучаснай рок-сцэны Беларусі.

Пляцоўкай фестывалю выбрана жывапіснае месца паміж Цэнтральным гарадскім паркам культуры і адпачынку (“Горсад”) і турыстычным комплексам, у які ўваходзяць гатэлі “Брянск”, “Профсоюзная” і “Придеснянская”. Менавіта там, на беразе Дзясны, на працягу двух дзён будуць адбывацца канцэрты пад адкрытым небам. Уваход на фестываль бясплатны, а для публікі з-за межаў гораду недалёка ад сцэны будзе арганізаваная пляцоўка для намётавага мястэчка.

Украіна абраная месцам для сустрэчы музычных ініцыятыў рэгіёну невыпадкова: публіцы з Літвы ці Польшчы для прыезду сюды не спатрэбіцца віза, што дазволіць прыцягнуць да фэсту больш слухачоў, а ў дадатак, Чарнігаў размешчаны блізка да межаў Расіі і Беларусі. Апроч таго, зарганізаваць open-air ва Ўкраіне нашмат прасцей, чым у Беларусі.

Хэдлайнерамі гэтага году будуць гурты “Ляпис Трубецкой” (Беларусь) i “Воплі Відоплясова” (Украiна), да якіх далучацца госці з Польшчы (Zero-85) і Францыі (Vladivostok), а таксама шэраг маладых і вядомых гуртроў з Беларусі – B:N, Zatochka, Tarpach, Partyzon, Pomidor/OFF, LitvinTroll, Imprudence, ULIS і інш (гл. Спіс у Дадатку3).
У бліжэйшы час вызначыцца і поўны спіс украінскіх удзельнікаў фэсту.

Чарнігаў стаў трэцім горадам, дзе праводзіцца Be Free. У мінулыя гады фэст адбываўся ў Луцку і Львове і запрашаў да ўдзелу такія гурты як “Гайдамакі”, “Тартак” (Украина), “Neuro Dubel”, “Крама” (Беларусь), “Metanoia” (Польша), а колькасць наведвальнікаў канцэртаў дасягала 10 тысяч.

Партнёрамі фэсту ва Ўкраіне з’яўляюцца Чарнігаўскі рок-клуб (http://rockclub.cn.ua) і Чарнігаўскі Грамадзянскі камітэт па правах чалавека (http://protection.org.ua). Апроч таго, акцыю ўзяла пад патранат мэрыя г. Чарнігава.

Дадатак 3. Спіс гуртоў – удзельнікаў фэсту (будзе дапоўнены некалькімі ўкраінскімі гуртамі)

22 жніўня, субота
Re1ikt
B:N
ZATOCZKA
Partyzone
Pomidor/OFF
Znich
Vladivostok (Францыя)
Ляпис Трубецкой

23 жніўня, нядзеля
Glofira
Tarpach
Hair Peace Salon
LitvinTroll
Imprudence
Zero-85 (Польшча)
ULIS
Воплi Вiдоплясова (Украіна)

Кантакты арганізатараў:
Сайт фестывалю http://festsvabody.org
LiveJournal http://fest_svabody.livejournal.com
Vkontakte http://vkontakte.ru/club10165314
Myspace http://myspace.com/fest_svabody
e-mail: fest.svabody@gmail.com

Тэлефоны: У Беларусi +375 29 6490888 (Віталь Супрановіч)
Вa Украіне (ад 5 жніўня) + 380 63 789 68 99(Аляксей Лукашэвіч)
+380 95 408 05 60 (Аляксандр Жалязноў)
У Польшчы +48 516 68 88 63 (Марыя Садоўская)
+48 694 716 184 (Слава Корань)