<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>
<channel>
	<title>Anri &#187; ВИШИВАНКА</title>
	<atom:link href="http://anri.com.ua/tag/vyshyvanka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://anri.com.ua</link>
	<description>★★★ANRI Foto†MusicBlog★★★</description>
	<lastBuildDate>Thu, 09 Feb 2012 10:35:25 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Трішки Весни з Мотанки</title>
		<link>http://anri.com.ua/dumy/tvorinnya/trishky-vesny-z-motanky/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/dumy/tvorinnya/trishky-vesny-z-motanky/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 18 Jan 2011 10:42:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[Творіння]]></category>
		<category><![CDATA[ARTisME]]></category>
		<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[МОТАНКА]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/?p=5111</guid>
		<description><![CDATA[І хоча слов’яни шанували Лелю 22 квітня, ми вирішили назвати нашу нову Мотанку саме цим жіночим ім’ям. Адже посеред холодної зими дуже захотілось весняного рожево-зеленого квітучого настрою… І він втілився у нашу нову Лялечку. Ми працювали над її створенням довго, адже вирішили, що вона має бути багатою на вишивку. І не випадково… У слов’янській міфології Леля – богиня ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><a href="http://motanka.kiev.ua/news/" target="_blank"><img class="alignleft" src="http://farm6.static.flickr.com/5128/5360198287_c2e7d20f09_m.jpg" alt="" width="150" height="240" /></a>І хоча слов’яни шанували Лелю 22 квітня, ми вирішили назвати нашу нову Мотанку саме цим жіночим ім’ям. Адже посеред холодної зими дуже захотілось весняного рожево-зеленого квітучого настрою… І він втілився у нашу нову Лялечку. Ми працювали над її створенням довго, адже вирішили, що вона має бути багатою на вишивку. І не випадково… У слов’янській міфології <a href="http://motanka.kiev.ua/products/lyalky-motanky/lelya/" target="_blank">Леля </a>– богиня закоханих молодих пар. Вона – джерело кохання для люблячих сердець. Слов’яни у дохристиянські часи бачили її юною, надзвичайно красивою дівчиною. В уяві Лелю завжди прикрашали квітами, вінками та травами. Леля особливо прихильна до молодих дівчат. Вона їх заступниця та берегиня. На честь красуні дівчата також обирали найкрасивішу дівчину, одягали її в найкращий одяг і водили хороводи, які виконували обрядові пісні. Також прикрашали дерево Лелі, березу, стрічками і рушниками<span id="more-5111"></span>. Юнаки ж йшли у гори, де розпалювали великі святкові багаття, які були видно здалеку. Саме завдяки ним свято 21 квітня у народі називалося Червона гора. Наші предки вірили, що після холодної зими з Вирію разом з Лелею прилітають птахи та душі предків і дітей, які в цей рік мають народитись. На світанку молоді дівчата вмивають обличчя Леленою росою аби бути вродливою. Саме з 22 квітня починалися весняні весілля. <a href="http://motanka.kiev.ua/news/">http://motanka.kiev.ua/news/</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/dumy/tvorinnya/trishky-vesny-z-motanky/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Гуцулки Ксеня та Квітка</title>
		<link>http://anri.com.ua/dumy/5047/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/dumy/5047/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Dec 2010 08:38:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[IDEAS]]></category>
		<category><![CDATA[Творіння]]></category>
		<category><![CDATA[ARTisME]]></category>
		<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[МОТАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[УКРАЇНА]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/?p=5047</guid>
		<description><![CDATA[Хочеться поділитись прекрасним, а прекрасне воно ж поруч і не потрібно йти далеко чи їхати-летіти, варто звернутись до коріння. Саме туди звернені погляди Тетяни та Наталі з сайту Мотанки. Слідкуючи за ними останній рік я дивуюсь і дивувався кожному їхньому витвору, нехай це Лялька-мотанка, листівка чи витвір з Майстерні Янголів. Цього разу вони запрошують нас ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><img class="alignleft" src="http://farm5.static.flickr.com/4124/5181654142_a497815d7d_m.jpg" alt="" width="240" height="150" />Хочеться поділитись прекрасним, а прекрасне воно ж поруч і не потрібно йти далеко чи їхати-летіти, варто звернутись до коріння. Саме туди звернені погляди Тетяни та Наталі з сайту <a href="http://motanka.kiev.ua" target="_blank">Мотанки</a>. Слідкуючи за ними останній рік я дивуюсь і дивувався кожному їхньому витвору, нехай це <a href="http://motanka.kiev.ua/products/lyalky-motanky/" target="_blank">Лялька-мотанка</a>, <a href="http://motanka.kiev.ua/products/lystivky/" target="_blank">листівка</a> чи витвір з <a href="http://motanka.kiev.ua/products/anhelyky/" target="_blank">Майстерні Янголів</a>. Цього разу вони запрошують нас познайомитись з Гуцульщиною&#8230;.</p>
<p style="text-align: justify;">Відпочиваючи на Гуцульщині, у своїх листах письменник Михайло Коцюбинський написав:  «Якби ви знали, який це дивовижний, майже казковий куточок, з густо зеленими горами, з вічно шумливими гірськими ріками, чистий і свіжий, наче вчора народився<span id="more-5047"></span>. Ноша, звичаї… гуцулів-номадів, які проводять усе літо зі своїми стадами на вершинах гір, – настільки своєрідні й барвисті, що почуваєш себе перенесеним у якийсь новий, незнаний світ… Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою…».</p>
<p><img class="alignleft" src="http://farm6.static.flickr.com/5205/5202382372_b7e78bcef1_m.jpg" alt="" width="150" height="240" /></p>
<p style="text-align: justify;">А особливо вишивка. Кожна місцевість і навіть окремі села мають свої традиції: перевагу надають тому чи іншому кольору, візерунку, техніці. А традиції передаються з покоління у покоління – від матері до дочки.Гуцульські орнаменти часто геометричні. За допомогою нитки та голки на старовинному домотканому полотні з’явилися ромби,</p>
<p style="text-align: justify;"><a href="http://farm6.static.flickr.com/5244/5202389018_93519bed3b_b.jpg" rel="lightbox[5047]"><img class="alignright" src="http://farm6.static.flickr.com/5244/5202389018_93519bed3b_m.jpg" alt="" width="150" height="240" /></a>напівромби, квадрати, трикутники, хрести, зубці, кучери… Зазвичай доповнюють композицію різні за шириною стрічкові смуги. Для вишивки цього регіону також характерні розеткові та квадратові композиції з численними варіантами контурного обрамлення.</p>
<p style="text-align: justify;">Вишивка поліхромна. Здається, що усі барви природи у найяскравіших відтінках жінки намагалися відтворити на тканині. Гуцульські вишивки, справді, справляють враження коштовної інкрустації. Часто домінує червоний колір. Його доповнювали жовтим, зеленим, синім та чорним. Взагалі<a href="http://farm5.static.flickr.com/4145/5202393526_1c1477cac9_b.jpg" rel="lightbox[5047]"><img class="alignleft" src="http://farm5.static.flickr.com/4145/5202393526_1c1477cac9_m.jpg" alt="" width="240" height="150" /></a>кольори завжди підпорядковані якомусь основному. Саме завдяки цьому складається чорно-фіолетова гама верховинських вишивок, темно-вишнева – пистинських, ясно-червона – яворівських, зелено-голуба – села Річки. Основна прикмета космацької вишивки – осіння гама, насичена червоними, помаранчевими, жовтими тонами. У вишивках Городенківського району колір вишневих та малинових відтінків часто поєднується із золотаво-жовтим і зеленим. Цікавими є узори, у яких нитки кладуть у двох протилежних напрямках, через що колір має два різні відтінки.Снятинський одяг прикрашають білим, прозорим шитвом, мережками, багатим рослинним візерунком. Тож по кольору ниток ми можемо довідатися де вишито рушник чи сорочку.</p>
<p><img class="alignright" src="http://farm5.static.flickr.com/4153/5202390834_88eb2e9453_m.jpg" alt="" width="150" height="240" /></p>
<p style="text-align: justify;">Багатство гуцульської вишивки демонструється й у різновидах технік. Етнограф Володимир Шухевич у своїй фундаментальній праці «Гуцульщина» подає дванадцять технік гуцульської вишивки: низинка двох видів, стебнівка, плетінка, обмітка, кіска, шов «поперек голки» («ключка»), штапівка («решітка»), настилування («соснівка»), («хрестик»), двостороння стебнівка («шнурок плетений», «мережка-цирка»). Але особливо поширена низинка.</p>
<p><img class="alignleft" src="http://farm6.static.flickr.com/5163/5201790995_49489f8117_m.jpg" alt="" width="150" height="240" /></p>
<p style="text-align: justify;">Саме романтичний карпатський край надихнув нас на створення своїх гуцулок. Вони,звичайно, яскраві та святкові. Візерунок – повтор елементів автентичного гуцульського одягу. Одне з джерел натхнення – альбом «Гуцульська вишивка».</p>
<p style="text-align: justify;">Для своїх Лялечок ми намагалися обрати гуцульські імена. Обидва співочі.</p>
<p style="text-align: justify;">Одна з них – <a href="http://motanka.kiev.ua/products/lyalky-motanky/hutsulka-ksenya/" target="_blank">Ксеня </a>– викликає асоціацію з дівчиною, про яку співали пісню у Москві, Варшаві, Парижі, Лондоні, Нью-Йорку. Навіть тоді, коли вона вважалася забороненою.</p>
<p style="text-align: justify;">Інша – <a href="http://motanka.kiev.ua/products/lyalky-motanky/hutsulka-kvitka/" target="_blank">Квітка</a>. Ми насмілилися назвати Лялечку на честь неймовірно талановитої<a href="http://www.youtube.com/watch?v=BKCscM4OHiQ" target="_blank">Квітки Цісик</a>. Її голос надихає та заворожує, вчить любити… Україну…</p>
<p style="text-align: justify;"><a title="МОТАНКА" href="http://motanka.kiev.ua/news/" target="_blank">http://motanka.kiev.ua/news/</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/dumy/5047/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Весільна Лялька Мотанка</title>
		<link>http://anri.com.ua/news/vesilna-lyalka-motanka/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/news/vesilna-lyalka-motanka/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 29 Apr 2010 22:59:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[МОТАНКА]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/?p=4736</guid>
		<description><![CDATA[лялька матанка весільна Цього разу ми створили Весільну Мотанку. Вона тендітна, наївна, ніжна та світла. Справжня наречена! Саме такою ми побачили цю особливу Лялечку для особливої події. Для неї ми обрали найкраще конопляне світле полотно. Вишили багатий та складний  візерунок. Заплели косички. Вив’язали квіточки та прикрасили їх бісером, зав’язав їх у віночок. Все це ми ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h5 class="mceTemp" style="text-align: justify;">
<dl class="wp-caption alignright" style="width: 175px;">
<dt class="wp-caption-dt"><span style="color: #ffffff;"><a href="http://farm5.static.flickr.com/4072/4548271132_4f9d41f54b_o.jpg" rel="lightbox[4736]"><img title="мотанка" src="http://farm5.static.flickr.com/4072/4548271132_4f9d41f54b_o.jpg" alt="" width="165" height="266" /></a></span></dt>
<dd class="wp-caption-dd"><span style="color: #ffffff;">лялька матанка весільна</span></dd>
</dl>
</h5>
<h5 style="text-align: justify;"><span style="color: #ffffff;">Цього разу ми створили <a href="http://motanka.kiev.ua/products/lyalky-motanky/vesilna/" target="_blank">Весільну Мотанку</a>. Вона тендітна, наївна, ніжна та  світла. Справжня наречена! Саме такою ми побачили цю особливу Лялечку  для особливої події.</span></h5>
<h5 style="text-align: justify;"><span style="color: #ffffff;">Для неї ми обрали найкраще конопляне світле полотно. Вишили багатий  та складний  візерунок. Заплели косички. Вив’язали квіточки та  прикрасили їх бісером, зав’язав їх у віночок. Все це ми зробили  вперше!..</span></h5>
<h5 style="text-align: justify;"><span style="color: #ffffff;">Нині ми працюємо ще над двома весільними Мотанками. У них дужжже  багато вишивки! Тож  чекайте на наші творіння!</span></h5>
<p><span style="color: #ffffff;"><span style="color: #000000;">На сторінці творців живуть ще ангелики та інші чудесні дивацтва, завітай на <a title="мотанка" href="http://motanka.kiev.ua/news/" target="_blank">МОТАНКУ)</a></span><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/news/vesilna-lyalka-motanka/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ой, радуйся, Земле, бо прийдуть до тебе  три праздники в гості!</title>
		<link>http://anri.com.ua/news/oj-radujsya-zemle-bo-pryjdut-do-tebe-try-prazdnyky-v-hosti/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/news/oj-radujsya-zemle-bo-pryjdut-do-tebe-try-prazdnyky-v-hosti/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 09 Jan 2010 21:53:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[photo]]></category>
		<category><![CDATA[Історії Великих]]></category>
		<category><![CDATA[Вітаннячка :)]]></category>
		<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[ЗНАЙОМТЕСЬ!]]></category>
		<category><![CDATA[Мова]]></category>
		<category><![CDATA[Незалежність]]></category>
		<category><![CDATA[УКРАЇНА]]></category>
		<category><![CDATA[Хто кращий?]]></category>
		<category><![CDATA[Я - українець]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/?p=4312</guid>
		<description><![CDATA[«…а перший же празник — то Різдво Христове, а другий же празник — Святого Василя, а третій же празник — Святе Водохреще». Всі пам’ятають цю колядку. І всі знають, що на свят вечір треба дочекатися першої зірки й мати на столі дванадцять страв, а на Водохреще, коли з льоду буде вирізаний хрест, освятити водичку. Ці ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><a href="http://i.i.ua/photo/images/pic/3/9/3959693_7a9e97ba.jpg" rel="lightbox[4312]"><img class="alignleft" title="різдво" src="http://i.i.ua/photo/images/pic/3/9/3959693_7a9e97ba.jpg" alt="" width="318" height="196" /></a>«…а перший же празник — то Різдво Христове, а другий же празник — Святого Василя, а третій же празник — Святе Водохреще». Всі пам’ятають цю колядку. І всі знають, що на свят вечір треба дочекатися першої зірки й мати на столі дванадцять страв, а на Водохреще, коли з льоду буде вирізаний хрест, освятити водичку. Ці традиції настільки глибокі в нашій свідомості, що ні життя у великому місті, ні сучасні технології, ні нова музика не здатні їх витіснити.</p>
<div id="maincont" style="text-align: justify;">
<p>Є навіть місця, де їх навіть вдосконалюють з року в рік і відзначають досить своєрідно. В деяких селах на Гуцульщині з архаїчних Різдва, Маланки, Йордана народилися свої, оригінальні версії святкувань. І що цікаво<span id="more-4312"></span>, в кожному селі одне зі свят святкується активніше за інші. В с. Криворівня найважливішою є коляда, в с. Пістинь — свято Маланки і Василя, а в с. Соколівка — Водохреще. В якийсь момент дії колядників, маланок і будівників льодового містечка до Йордану збігаються в часі. І так дивно, мігруючи між селами, усвідомлювати, що сила-силенна людей з дня в день ходить по горах з трембітами, рогами, скрипками та дзвіночками, монтує неймовірні споруди з льоду, натягає на голову величезні маски з пап’є-маше, такі важкі, що після свята в кожного з тих, хто ходив «в маланку», перенісся заклеєні лейкопластиром. Вони не професійні актори і будівельники, і отримують за свою роботу та забави щось набагато більше за гроші — радість, дружні посмішки, вдячність близьких. Це і є традиція — той рідкісний і приємний обов’язок, який ти обираєш сам, обов’язок перед товариством і Богом.</p>
<div><a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0001.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0001_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0002.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0002_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0003.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0003_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0005.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0005_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0006.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0006_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0007.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0007_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0008.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0008_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0009.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0009_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0010.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0010_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0011.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0011_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0012.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0012_s.jpg" alt="різдво" /></a> <a href="http://artpole.org/images/rizdvo/0013.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="різдво" src="http://artpole.org/images/rizdvo/0013_s.jpg" alt="різдво" /></a></div>
<p>Справжньою гуцульською ознакою різдвяних свят є «партії» колядників. 7 січня зранку під час великої різдв’яної служби під церквою збираються чоловіки різного ві­ку в барвистих сердаках та капелюхах з пір&#8217;ям. Кожна з партій отри­мує благословення, тричі обходить церкву, співаючи колядки, а потім кілька десятків колядників у спільному колі співають разом, підкидаючи в небо бартки, й тоді відправляються колядувати. До складу однієї партії зазвичай входить 9-12 чоловіків, обов&#8217;язковими музичними інструментами є роги, трембіти та скрипка, можуть бути також бубон або гармошка. Серед колядників — більшість чоловічого населення Криворівні. Буває, що в одній «партії» ходять 10-річний хлопець і 70-річ­ний дід. Саме такий віковий склад партії з присілку Багни — найвіддаленішої частини Криворівні, що знаходиться в горах. В деякі самотні хати, занесені снігом, насправді важко добратися — похід може зайняти кілька годин. А жити там може якась старенька, що вже не має сили спуститися в долину. І колядники як божі посланці мають завітати до кожного. В Багнах близько тридцяти хат, розкиданих по горах, досить далеко одна від одної, отже коляда може тривати аж до Водохрещі, поки партія не відвідає кожного газду й газдиню, не заспіває колядки. У відповідь колядники отримують вдячність і гроші, які по закінченні коляди віддають у церкву. Це своєрідна каса взаємодопомоги, адже коли протягом року тут, в горах, стається біда — хату знесло, хтось захворів або помер, цими грошима можна скористатися. Кожного року в Багнах лишається все менше і менше людей. Оскільки присілок віддалений і до найближчої школи в долині три години, всі діти вчаться в районному центрі й не хочуть повертатися. Тут немає роботи, отже молодь працює на заробітках, а старі тихо доживають своє життя у горах. Але на Різдво всі повертаються, все навколо оживає, звучать колядки і щирі привітання. І здається — ще рік все точно буде добре.</p>
<div><a href="http://artpole.org/images/melanka/0001.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0001_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0002.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0002_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0003.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0003_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0004.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0004_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0005.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0005_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0006.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0006_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0007.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0007_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0008.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0008_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0009.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0009_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0010.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0010_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0011.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0011_s.jpg" alt="меланка" /></a> <a href="http://artpole.org/images/melanka/0012.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="меланка" src="http://artpole.org/images/melanka/0012_s.jpg" alt="меланка" /></a></div>
<p>Через кілька днів, 13 січня, відзначається день Святої Меланії, а 14 січня — Святого Василя. Якщо точніше, в ніч з 13-го на 14-те «Меланка шукає Василя». За однією з версій Меланка — жіночна, родюча, вродлива, що взимку не має сенсу в світі живих і тому перебуває у світі мертвих, одного разу таки прокинулася й вирішила навідатися до нас. Люди зраділи. Але потойбічні сили одразу помітили зникнення й відправилися її шукати. Тоді люди почали одягати на себе маски Меланки й відволікати їх, щоб справжня Меланка ще побула трохи серед живих. Вона ж тим часом зустріла Василя, за якого й вийшла заміж. Весільний обряд тому й досі обігрується меланками. За традицією вуличних театрів до давніх персонажів постійно додаються сучасні. Зараз у своїх мандрах Меланка зустрічає не лише бабусю чи циган, а й футболістів, журналістів, політиків. Смерть, чорт та жадібний жид лишаються актуальними завжди. Ось така дивна суміш героїв. Наприклад, Бабуся чіплятиметься до дівчат з пропозицією «онуко, поцілуй!», Жид вкраде якусь дрібничку й пропонуватиме викупити її, чорти з обов&#8217;язковими дзвіночками на хвостах накапостять. Все це відбувається дуже голосно і по-справжньому весело — з музикою, танцями й абсолютно вільною поведінкою.<br />
В Пістині<strong> </strong>до Меланки готуються завчасно — продумують характери своїх персонажів, особливості їхньої поведінки, ладнають маски та одяг, ретельно приховуючи свою таємницю. Є безліч історій про те, як жінка цієї ночі не впізнала свого чоловіка чи двоє різних меланок-парубків, що залицяються до однієї дівчини, меланкуючи в неї, не впізнали один одного. Меланка — це ні з чим незрівнянний кар­на­вал, свято строкатих ма­сок, перевдя­ган­ня і, що найцікавіше, перевтілення. Меланка має дуже давні ко­ре­ні — гуцули розповідають, що «святкували її завжди». За радянських часів меланкувати було небезпечно — владі не подобалися народні традиції і за це можна було отримати звільнення з роботи. А якщо робота така, як вчитель чи голова сільради, то «вживалися серйозніші заходи», але це викликало в гуцулів ще більший азарт. В Пістині Меланка є найулюбленішим святом, кількість ряд­же­них цієї ночі рахується сотнями. На вулиці важко зустріти люди­ну у людському вигляді. Все перетворюється на шалену казку — численні компанії меланок гуляють вуличками та відверто навісніють.</p>
<div><a href="http://artpole.org/images/yordan/0001.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0001_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0002.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0002_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0003.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0003_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0004.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0004_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0005.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0005_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0006.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0006_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0007.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0007_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0008.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0008_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0009.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0009_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0010.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0010_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0011.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0011_s.jpg" alt="водохреще" /></a> <a href="http://artpole.org/images/yordan/0012.jpg" rel="lightbox[4312]"><img title="водохреще" src="http://artpole.org/images/yordan/0012_s.jpg" alt="водохреще" /></a></div>
<p>Підготовка та святкування Водохрещі чи, як говорять на Гуцульщині, Йордану — традиція, що базується на давній загальноукраїнській, і в той же час тут вона набула досить своєрідної форми. Так, в с. Соколівка окрім традиційно вирубаного хреста в ополонці, з льоду вирізають браму, дерева, янголів, створюючи дивний льодовий світ. Соколівка налічує більше десяти присілків. Кожного року напередодні свята на ріці працюють жителі одного з них. 12 років тому хтось проявив фантазію й вперше вирізав не лише хрест, але й браму. Присілок, що працював наступного року, вдосконалив знахідку попередників і додав свої елементи.</p>
<p><a href="http://motanka.kiev.ua/news/" target="_blank"><img class="alignright" title="Ангелик" src="http://i.i.ua/photo/images/pic/6/0/3955606_a5055e30.jpg" alt="" width="140" height="223" /></a></p>
<p>Тепер рік за роком льодове містечко збільшується, традиція зміцнюється. Унікальною є та щирість і завзятість, з якою люди працюють над створенням цього нетривкого льодового об’єкту, що зникне одразу після свята, лише трохи припече сонечко. Такою є їхня гра, традиція, життєво необхідний ритуал.</p>
<p>взяв <a href="http://artpole.org/portfolio/foto.html" target="_blank">тут</a>&gt;  http://artpole.org/portfolio/foto.html</p>
<h2>От і я прожив це Різдво в дитинстві&#8230; в краю мого народження, там де Зиму я пам&#8221;ятаю від 4 чи 6 років&#8230; все біле&#8230;.тиша і морозець&#8230;. на когось бреше вівчур і ти ніби чуєш рух води під кригою річки яка онь 3 чвилини бігом донизу&#8230;.а все біле і тихе&#8230;. ірозумієш, життя великий дар&#8230;.. і велике випробовування&#8230;.. нехай Ваші Ангели допомагають ВАМ!!!!!</h2>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/news/oj-radujsya-zemle-bo-pryjdut-do-tebe-try-prazdnyky-v-hosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новорічні Віталочки від Мотанки)</title>
		<link>http://anri.com.ua/news/novorichni-vitalochky-vid-motanky/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/news/novorichni-vitalochky-vid-motanky/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Dec 2009 20:59:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[ARTisME]]></category>
		<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[ЗНАЙОМТЕСЬ!]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/?p=4274</guid>
		<description><![CDATA[Окрім ляльок-мотанок на дружньому ресурсикові є дещо дуже актуальне та надзвичайно потрібне&#8230; а й справді, цей прогрес з усіма його прибамбенями&#8230;. а як я колись писав та розсилав звичайні &#8220;відкритки&#8221; скажу чесно цікава та весела то справа була&#8230;. чи може ще й є (: На носі ж НАЙВЕСЕЛІШЕ СВЯТО В РОЦІ!!!!! У добу Інтернету здається, ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><img class="alignleft" title="Новорічні Віталочки" src="http://i.i.ua/photo/images/pic/0/1/3872310_c141114d.jpg" alt="" width="351" height="219" />Окрім <a href="http://motanka.kiev.ua" target="_blank">ляльок-мотанок</a> на дружньому <a href="http://motanka.kiev.ua" target="_blank">ресурсикові</a> є дещо дуже актуальне та надзвичайно потрібне&#8230; а й справді, цей прогрес з усіма його прибамбенями&#8230;. а як я колись писав та розсилав звичайні &#8220;відкритки&#8221; скажу чесно цікава та весела то справа була&#8230;. чи може ще й є (: На носі ж НАЙВЕСЕЛІШЕ СВЯТО В РОЦІ!!!!!</p>
<p style="text-align: justify;">У добу Інтернету здається, що необхідність писати листи зникла. Набагато простіше наклацати короткий «меседж» та натиснути кнопку «сенд». Але іноді хочеться повернутися у ті часи, коли наш тато напередодні свята купував два десятки листівок з зображенням Діда Мороза, а мама сідала за стіл підписувати кожну з них. Чомусь, ніхто не думає, що дехто втомився отримувати на Новий рік чи Різдво по 10-15 однотипних вітальних смс-повідомлень. Аби і цього року Ваша подруга чи друг не одержали стандартне новорічне привітання, ми підготували для вас яскраві дизайнерські листівки. Вони точно подарують Вам святковий настрій і надовго збережуть теплоту Ваших слів<span id="more-4274"></span>.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Новорічні листівки</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><em>Зроблені з картону та паперу, декоровані вишивкою на домотканому полотні, конопляною ниткою і елементами гербарію.<br />
Детальніша інформація</em><strong><a href="http://motanka.kiev.ua/news/" target="_blank"> ТУТ</a></strong>!!!</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/news/novorichni-vitalochky-vid-motanky/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мотанка-оберіг, іграшка, дизайнерська інтер’єрна лялька та просто чудовий подарунок до Зимово-Новорічнио-Різдвяних свят.</title>
		<link>http://anri.com.ua/news/motanka-oberih-ihrashka-dyzajnerska-interjerna-lyalka-ta-prosto-chudovyj-podarunok-do-zymovyh-svyat/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/news/motanka-oberih-ihrashka-dyzajnerska-interjerna-lyalka-ta-prosto-chudovyj-podarunok-do-zymovyh-svyat/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 Dec 2009 09:07:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[ARTisME]]></category>
		<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[ЗНАЙОМТЕСЬ!]]></category>
		<category><![CDATA[УКРАЇНА]]></category>
		<category><![CDATA[Я - українець]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/?p=4205</guid>
		<description><![CDATA[Що ми знаємо про Ляльку-Мотанку? А що нам відомо про давні українські традиції вишивання? Рушники та вишиванки сьогодні стали чимось настільки марґінальним і чисто святково-аксесуарним, що бачачи людину в вишиванці багато хто думає про себе&#8230; от якби я так міг&#8230;могла, наче бути національно приналежним це те ж саме, що бути олімпійським чемпіоном по стрибках в ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<address style="text-align: justify;"><a title="motanka.kiev.ua by Motanka kiev, on Flickr" href="http://www.flickr.com/photos/m0tanka/4176785782/"><img class="alignleft" src="http://farm5.static.flickr.com/4047/4176785782_8aff3d09e9.jpg" alt="motanka.kiev.ua" width="350" height="175" /></a>Що ми знаємо про Ляльку-Мотанку? А що нам відомо про давні українські традиції вишивання? Рушники та вишиванки сьогодні стали чимось настільки марґінальним і чисто святково-аксесуарним, що бачачи людину в вишиванці багато хто думає про себе&#8230; от якби я так міг&#8230;могла, наче бути національно приналежним це те ж саме, що бути олімпійським чемпіоном по стрибках в ширину&#8230; але в цій статті не про це, є сайтик де кожен без вийнятку зможе почерпнути для себе щось цікаве, корисне і старе, але таке нове. Тут можна поближче познайомитись з <a href="http://motanka.kiev.ua" target="_blank">Мотанкою</a>, та запросити її до своєї оселі, роздивитись старовинні візерунки Рушників, помандрувати Україною та замовити рукотворну Вітальну Листівку та ще багато чого цікавого&#8230; Отож, знайомтесь Наталя, Тетяна та їх місцинка в мережі <a href="http://motanka.kiev.ua" target="_blank">http://motanka.kiev.ua</a> !!!</address>
<address style="text-align: justify;">Лялька. Лик. Образ. Об’єм… Щось привабливе та небезпечне, складне та таємниче, нерозкрите<span id="more-4205"></span>…<a title="Зоряна by Motanka kiev, on Flickr" href="http://www.flickr.com/photos/m0tanka/4175632155/"><img class="alignright" src="http://farm3.static.flickr.com/2683/4175632155_cbeed8228c.jpg" alt="Зоряна" width="200" height="350" /></a></address>
<address style="text-align: justify;">Мотанка – це й іграшка, й оберіг. Вважається, що вони з’явилися ще у добу пізнього палеоліту. Тож нині ляльці вже сім тисяч років. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок. Люди знали, лялька не може бути на когось подібною. Мати, створюючи донці іграшку, ніколи б не наважилась намалювати очі, ніс або губи. Замість людських рис у неї на обличчі хрест – символ Сонця.</address>
<address style="text-align: justify;">Чи має бути лялька красивою? Ні. Скоріше внутрішньо змістовною, образною, такою, яка б з’єднувала рід та природу, історію та сучасність. Мотанка – перш за все посередник між поколіннями тих, хто відійшов у Той світ, і ще не народженими людьми. Українці вірили, що зробивши ляльку, можна просити у Вищих Сил дощу, гарної днини чи добрих новин. Коли нездужала дитина, батьки спеціально робили ляльку і клали її під подушку або прикріплювали до хворого місця, сподіваючись, що мотанка перебере на себе недугу.</address>
<address style="text-align: justify;">Найретельніше готували ляльку для нареченої та напередодні народження дитини. Таку мотанку вбирали дуже гарно. Іноді українці вірили, якщо дітки у великій родині довгий час бавляться мотанкою, треба чекати лелеку…</address>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/news/motanka-oberih-ihrashka-dyzajnerska-interjerna-lyalka-ta-prosto-chudovyj-podarunok-do-zymovyh-svyat/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вишиванка її &quot;реальна ціна&quot;</title>
		<link>http://anri.com.ua/news/2152/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/news/2152/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 30 Jan 2009 08:21:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/?p=2152</guid>
		<description><![CDATA[Що для мене вишиванка? Мабуть елемент одягу, який вдягаю максимум 4 рази на рік&#8230; чи достатньо цього? Про людину для якої вишивання та вишиванка стали справою життя Юрія Мельничука,  від прекрасної вишивальниці та чудового журналіста Наталі  Катриченко, газета «Новая»Взяв тут : газета &#8220;Новая&#8221; «Мы живем в уникальное время, когда очень стремительно и динамично все меняется. ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><img class="aligncenter size-full wp-image-2153" title="1342380_2ff1d3ea" src="http://anri.com.ua/wp-content/uploads/2009/01/1342380_2ff1d3ea.jpg" alt="1342380_2ff1d3ea" width="556" height="337" /></p>
<p style="text-align: justify;">Що для мене вишиванка? Мабуть елемент одягу, який вдягаю максимум 4 рази на рік&#8230; чи достатньо цього? Про людину для якої вишивання та вишиванка стали справою життя Юрія Мельничука,  від прекрасної вишивальниці та чудового журналіста <a href="http://www.novaya.com.ua/?/author/30/" target="_blank">Наталі <span class="art_author"> Катриченко, газета «Новая»</span></a><span id="more-2152"></span>Взяв тут : <a href="http://www.novaya.com.ua/?/articles/2009/01/28/125256-19" target="_blank">газета &#8220;Новая&#8221;</a></p>
<p style="text-align: justify;">«Мы живем в уникальное время, когда очень стремительно и динамично все меняется. Духовность, которая заложена в генах нашей нации, дает о себе знать. Был период, когда за вышивку можно было загреметь в тюрьму. Причем надолго! Но, слава Богу, это уже в прошлом. «Совок» не уничтожил нашу культуру.»</p>
<div class="annotation" style="text-align: center;"><img title="Юрий Мельничук" src="http://www.novaya.com.ua/images/m-00011769-a-00002332.jpg" border="0" alt="Юрий Мельничук" width="420" /></div>
<div class="text" style="text-align: justify;">
<p>Украинская вышиванка ценится во всем мире. Представители диаспоры влюблены в эти сорочки. Многие вывезли за границу. <strong>Сегодня в самой Украине наших вышиванок осталось меньше, чем за ее пределами. </strong>Как только в 1991-м Украина стала независимой, сюда хлынул поток диаспоры. Из своей исторической Родины люди хотели привезти что-то, что символизировало бы их культуру. У них были деньги гораздо выше наших зарплат. В то время среднестатистический украинец в месяц зарабатывал в пределах 5—10 долларов. Смешно. Если билет от Киева до Львова стоил приблизительно один доллар, то за сколько наши люди продавали рушники и вышиванки заграничным гостям? За копейки! Теперь уже и в Украине начинают понимать цену нашей вышивки.</p>
<div style="font-family: Arial; font-size: 12px;">.</div>
<p style="text-align: center;"><img src="http://www.novaya.com.ua/images/o-00011771-a-00002332.jpg" alt="" /></p>
<p>В Киеве возле метро «Левобережная» приютился антикварный рынок, который собирается каждую последнюю субботу месяца. Это огромный базар. Некоторые даже шутят, что там вращается половина национального бюджета. Колоссальные деньги! Это и букинистическая литература, и живопись, и иконы, и, конечно же, вышивка. Иногда на базаре можно найти уникальные вещи. Цены разные. Старинные вышиванки можно купить и за 200 грн, и за 3000.</p>
<p>На Сорочинской ярмарке или на Андреевском спуске очень много однотипных работ. <strong>Сегодня в Украине вышивка уже поставлена на коммерцию, а это неправильно. </strong>Есть много людей, которые «клепают» (очень уместное слово) сорочки. Вышивают их акриловыми нитками, крупными стежками на синтетической или полусинтетической ткани. И продают по 500—1000 грн. Эти вещи очень низкого качества. А те, что вышивались на домотканом льняном или конопляном полотне, которое делалось в конце ХІХ — в начале ХХ столетий, — шедевры. Их историческая цена огромна. Наш народ, оказывается, очень богат на такие аутентические вещи.</p>
<p style="text-align: center;"><img src="http://www.novaya.com.ua/images/o-00011772-a-00002332.jpg" alt="" /></p>
<p>Я скупаю домотканое полотно из бабушкиных сундуков, потому что знаю ему цену. Его больше не будет! Это не ткань, а золото! Для здоровья полотно очень полезно. В нем надо ходить на работу, спать&#8230; <strong>А мы таскаем джинсы и китайскую синтетику.</strong> Сейчас уже никто не будет делать его руками, как раньше. Если бы нашлись люди, желающие взяться за столь нелегкое дело, то метр ткани стоил бы не 20 грн. К этой сумме пришлось бы пририсовать еще два нуля.</p>
<p><strong>Цивилизация уже практически добралась до всего.</strong> Каждый кусочек земли хотят глобализировать. За границей нет такого количества вышивальщиц, как в Украине. Там вышивают машинки. Иностранцы шокированы, что у нас еще можно купить домотканое полотно. Причем за абсолютно смешную цену. Они разводят руками, потому что у них давно такого нет. Если у кого-то остался винтаж, он хранится либо в частных коллекциях и считается большой семейной ценностью, либо находится в музеях. В свободной продаже во Франции или в Англии старинных вышиванок не найти. А у нас народ находчивый, с коммерческой жилкой! Люди ходят по селам и выкупают рушники за бесценок и перепродают втридорога.</p>
<p>Мамина любовь к вышивке, наверное, передалась и мне. Ей уже 78 лет, но она по-прежнему берет в руки иголку. Очевидно, и у меня сработали какие-то гены. Пробовал вышивать немного в школе. Но это были единичные попытки. Студентом, когда нас вывозили на обязательные сельхозработы, я часто не знал, чем себя занять, и как-то вышил одну салфетку. Девчонки тут же подняли меня на смех. И я забросил это дело.</p>
<p>Вообще по образованию я географ и биолог. В 1985-м окончил педагогический университет, и меня направили на работу в Академию наук. Проработал десять лет в отделе экологических проблем. Там же и закончил аспирантуру. Написал диссертацию. Но когда развалился Советский Союз, вся моя научная деятельность стала не нужна. В итоге я потерял интерес к своей работе. Зато приобрел к вышивке. Началось все с хобби, которое постепенно переросло в работу. Год за годом я учился новым стежкам. И когда передо мной встал выбор, я не побоялся изменить свою профессию.</p>
<p style="text-align: center;"><img src="http://www.novaya.com.ua/images/o-00011773-a-00002332.jpg" alt="" /></p>
<p>Сколько есть людей, которые получают второе высшее образование, которое им ближе по душе.<strong> Первый диплом — это, скорее, желание родителей, второй — непосредственно осмысленное желание самих детей.</strong> Я не жалею, что учился в педагогическом. Но много знаний не бывает! Каждый человек по окончании школы должен продолжать учиться. Нельзя останавливаться. А в нашем мире не это главное:<strong> вчерашние школьники стараются как можно быстрее устроиться на работу. Об учебе забывают на следующий день после выпускного.</strong> Тем самым лишают себя бурной студенческой жизни. Я понимаю, что сейчас время такое — надо зарабатывать деньги… И выпускники идут работать. Грузчиками, кассирами, продавцами… А потом их засасывает так, что уже точно не до учебы.</p>
<p>Владею более 200-ми видами швов. Можно сказать, я книжный ученик, многое сам выискивал по музеям и фондам. Учился по книгам, а также методом распаривания. Что очень непросто. Приходилось возвращаться ко шву по нескольку раз, чтобы разобраться в технике. Потому что есть швы как ребусы — не разгадаешь.</p>
<p>Большинство воспринимает мое увлечение вышивкой с удивлением. Поражаются мои коллеги по предыдущей работе, ведь я десять лет отдал науке. Но, поверьте, много мужчин занимаются рукоделием для души. Однако стесняются и никогда этого не афишируют. Я тоже сначала побаивался насмешек. Но когда вы чего-то боитесь, ваш страх сам притянет неладное. Знаете, как говорят, если человек боится упасть в яму — обязательно в нее свалится.</p>
<p>Сегодня вышиванка становится модной. Здесь чувствуется и внутренняя потребность, и дань моде. На День независимости выйдете на Майдан. С одной стороны, <strong>молодежь любит копировать, обезьянничать.</strong> Если такие звезды, как Святослав Вакарчук, Олег Скрипка или Сашко Положинский, начинают носить вышиванки, то и молодежь это подхватывает: «Круто. И мы так будем!» Кроме того, в последнее время украинские дизайнеры начали использовать элементы украинской вышивки в одежде. И девочки, которые насмотрелись этого по телевизору, хотят иметь джинсы с яркой вышивкой и в своем гардеробе.</p>
<p>Нынче все селянское считается второсортным, отсталым… Отсюда и много комплексов. Но сельское ближе к природе. И вышивка — это тоже связь с ней. Как бы мы ни погрязли в бетоне и асфальте, нам все равно хочется вырваться из него. Теперь все, кто имеет деньги, старается строить себе дома за городом, чтобы и лес рядышком, и речка. Мы ушли от природы, а сегодня возвращаемся к ней. А <strong>ведь еще десять лет назад было модно жить в высотных домах: чем больше этажей, тем элитней считалось жилье. Сегодня все наоборот.</strong></p>
<p>Сейчас можно наблюдать, как у людей развивается определенный вкус. Сначала они купили дешевую сорочку, а потом увидели и оценили другую. Встречаются прогрессивные руководители на фирмах, которые любят организовывать корпоративные вечера в этно-стиле. И когда все одевают вышиванки, есть с чем сравнить. И люди задумываются. Они уже могут отличить штампованную вещь от тонкой ручной работы.</p>
<p>В старину на свадьбу девушка сама вышивала рушники. В настоящее же время все это покупается. А рушник — это прежде всего оберег. <strong>Пока что многие воспринимают вышивку как декор. </strong>Но декоративная функция ритуальных вещей вторичная. На первом всегда стоит информация, которая туда была заложена. Символы, изображенные на том орнаменте. Поскольку можно же помочь, например, бесплодным парам. Есть же символика плодородия. Известно, что раньше женщины, которые достигали сорокалетнего возраста и не хотели уже иметь детей, выпарывали символы плодородия и вышивали что-то другое или переставали носить сорочки с таким орнаментом.</p>
<p>В прошлом году в Украине проходила акция «Рушник национального единства». Я участвовал как научный консультант. Идея хорошая — вышивать всей Украиной. Но не были соблюдены многие условия. Во-первых, рушник не должны были вышивать мужчины. Хотя по политическим соображениям туда влезли все. И депутаты брались за иголку, и губернаторы… С самого начала предупреждали, что должны вышивать мастерицы, которые хорошо владеют технологией. Кроме того, за рушник национального единства должны были браться молодые, здоровые женщины, не обремененные никакими болезнями. Во-вторых, <strong>если хотели, чтобы это действительно был национальный оберег, то не следовало туда вкладывать старческую энергетику.</strong> А вышивали все подряд. К примеру, просто повезли в Днепродзержинск на металлургический комбинат, собрали всех женщин и посадили за рушник. Но для чего это? Давайте тогда возить от села до села… Изначально упоминалось же не про массовость. Ну и в Книгу рекордов Гиннесса хотели попасть. Записали самую старшую вышивальщицу (ей 84 года) и самую младшую (ей было всего шесть лет). И что же этот ребенок мог там навышивать? Вышел такой себе пиаровский рушник… Я только в первых четырех областях контролировал процесс, а потом уже не было смысла.</p>
<div style="background-color: #efefef; padding-right: 4px; padding-left: 4px;">
<div class="subheader">Лучший в женском деле</div>
<p><strong><em>Мы встретились в Музее Ивана Гончара. Здесь наш герой работает с 1995-го. На столе лежали десятки рушников — Юрий готовился к занятию. Раз в неделю к нему приходят люди, которые хотят научиться вышивать не только гладью и крестиком… «Ко мне на курсы ходят люди разного возраста — от студентов до пенсионеров. «Ой, мы столько времени потеряли, шили из «Советской женщины» крестиком розочки. А если бы мы раньше узнали все эти узоры», — как-то сказала мне моя ученица. Сейчас они уже могут сравнить, понять, какая глубина идет из тех давних орнаментов. Существует определенный стереотип, если говоришь, что вышиваешь, то люди всегда думают, что вышиваешь непременно крестиком… Других швов в народе у нас не знают», — разводит руками мастер. Есть российское издание «Вышивание крестиком», польское, норвежское, итальянское… А его мечта — создать украинский журнал по вышивке. Ведь наша вышивка намного богаче!</em></strong></p>
<p><strong><em>Никогда не подумала бы, что мужчина может так вышивать. Ни одна женщина в Украине не владеет техникой вышивки настолько хорошо, как он. В арсенале Юрия Алексеевича более 200 видов швов. Вы только вдумайтесь! Кто-то возразит, что не мужское это дело — иголкой в ткани возиться… Но Юрий не боится насмешек. Ведь он занимается тем, что ему действительно по сердцу.</em></strong></div>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/news/2152/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>6</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фото з Кордону та Тернополя від Nata-Xи!</title>
		<link>http://anri.com.ua/podiji/festyval/foto-z-kordonu-ta-ternopolya-vid-nata-xy/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/podiji/festyval/foto-z-kordonu-ta-ternopolya-vid-nata-xy/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Sep 2008 13:44:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[Концертні]]></category>
		<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[Фестивалі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/festyval/foto-z-kordonu-ta-ternopolya-vid-nata-xy/</guid>
		<description><![CDATA[Nata-XA дякую тобі за можливість &#8220;побувати&#8221; там Дивимся фото, дякуємо Наталі та пишемо думки КОРДОН 803 Наші програли !!!!!!!!!!!!!!!РЕШТА ТУТ!!!!!!!!!!!!!! ТЕРНОПІЛЬ ФЕСТИВАЛЬ &#8220;ЦВІТ ВИШИВАНКИ&#8221;  !!!!!!!!РЕШТА ОСЬДЕЧКИ!!!!!!! Наталя !!! ДЯКУЮ!]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong><a href="http://narod.i.ua/user/930577/" target="_blank" class="girl bold">Nata-XA</a></strong> дякую тобі за можливість &#8220;побувати&#8221; там <img src='http://anri.com.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> </p>
<p><a href="http://anri.com.ua/wp-content/uploads/2008/09/kord22.jpg" rel="lightbox[1233]"><img src="http://anri.com.ua/wp-content/uploads/2008/09/kord22.jpg" width="450" /></a></p>
<p>Дивимся фото, дякуємо Наталі <img src='http://anri.com.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' />  та пишемо думки <img src='http://anri.com.ua/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';)' class='wp-smiley' /> </p>
<p><span id="more-1233"></span></p>
<p><strong>КОРДОН 803</strong></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/1/8/1516281_ce8aae0d.jpg" width="450" height="300" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/9/7/1516279_dee545fb.jpg" width="450" height="302" /></p>
<p>Наші програли <img src='http://anri.com.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> </p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/2/9/1516292_72424368.jpg" width="450" height="302" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/1/0/1516301_e398059.jpg" width="450" height="301" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/6/4/1516546_b8df2007.jpg" width="450" height="299" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/9/0/1516309_e829cfc7.jpg" width="450" height="300" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/4/8/1516784_4aecf3b.jpg" width="450" height="299" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/6/9/1516796_3fc0e91d.jpg" width="450" height="300" /></p>
<p><a href="http://" target="_blank"><strong>!!!!!!!!!!!!!!!РЕШТА ТУТ!!!!!!!!!!!!!! </strong></a></p>
<p><strong>ТЕРНОПІЛЬ ФЕСТИВАЛЬ &#8220;ЦВІТ ВИШИВАНКИ&#8221; </strong></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/0/4/1509240_b690effb.jpg" width="450" height="300" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/0/7/1514170_d6cb3103.jpg" width="450" height="302" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/4/4/1514144_4f45cbae.jpg" width="450" height="670" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/8/7/1514178_30db7e9d.jpg" width="448" height="300" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/0/9/1514190_cfe6238a.jpg" width="450" height="670" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/9/7/1514179_b77db5de.jpg" width="450" height="302" /></p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/2/8/1514182_f48805ac.jpg" width="450" height="670" /></p>
<p><strong><a href="http://photo.i.ua/user/930577/67463/" target="_blank"> !!!!!!!!РЕШТА ОСЬДЕЧКИ!!!!!!!</a></strong></p>
<p>Наталя !!!</p>
<p><img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/0/6/1516060_24b57136.jpg" width="450" height="299" /></p>
<p>ДЯКУЮ!</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/podiji/festyval/foto-z-kordonu-ta-ternopolya-vid-nata-xy/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>12</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Цвіт вишиванки 30-31 серпня в Тернополі</title>
		<link>http://anri.com.ua/podiji/tsvit-vyshyvanky-30-31-serpnya-v-ternopoli/</link>
		<comments>http://anri.com.ua/podiji/tsvit-vyshyvanky-30-31-serpnya-v-ternopoli/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 Aug 2008 11:00:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Anri</dc:creator>
				<category><![CDATA[ACTION]]></category>
		<category><![CDATA[ВИШИВАНКА]]></category>
		<category><![CDATA[Фестивалі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://anri.com.ua/anonsy/tsvit-vyshyvanky-30-31-serpnya-v-ternopoli/</guid>
		<description><![CDATA[ІІ Всеукраїнський фестиваль національної вишивки та костюму „Цвіт вишиванки”. Його учасниками стануть майстри з усіх областей України, які займаються вишивкою, збереженням та відновленням традиційного національного одягу. Метою заходу є збереження і розвиток української національної вишивки та костюма, відкриття імен нових майстрів народної творчості України, пропаганда кращих зразків культурних надбань українців. У рамках фестивалю, який 30-31 ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>ІІ Всеукраїнський фестиваль  національної вишивки та костюму „Цвіт вишиванки”.</p>
<p><a href="http://anri.com.ua/wp-content/uploads/2008/08/cvit_09.jpg" rel="lightbox[1147]"><img src="http://anri.com.ua/wp-content/uploads/2008/08/cvit_09.jpg" alt="" width="450" /></a></p>
<p>Його учасниками стануть майстри з усіх областей України, які займаються  вишивкою<span id="more-1147"></span>, збереженням та відновленням традиційного національного одягу.</p>
<p>Метою заходу є збереження і розвиток української  національної вишивки та костюма, відкриття імен нових майстрів народної  творчості України, пропаганда кращих зразків культурних надбань українців.</p>
<p>У рамках фестивалю, який 30-31 серпня ц.р. пройде в м.Тернопіль на території  парку Національного відродження, буде організовано виставку кращих вишиваних  робіт з різних куточків нашої держави.</p>
<p>Також передбачено провести презентацію національних костюмів притаманних тим  регіонам України, представники яких долучаться до участі у фестивалі.</p>
<p>Під час фестивалю діятиме містечко майстрів де усі бажаючі зможуть  повправлятися у мистецтві народної вишивки та перейняти творчі секрети відомих  майстрів цієї справи.</p>
<p><strong>Під час фестивалю „Цвіт вишиванки” планується також встановити новий рекорд  України за кількістю зібраних у межах однієї території людей, одягнутих у  національні строї.</strong></p>
<p><strong>У неділю, 31 серпня, фестиваль завершиться пісенно-танцювальною програмою.  Очікується, що в рамках фесту відбудеться виступ гурту „Тартак”.</strong></p>
<p>Організаторами згаданого заходу є Тернопільська обласна державна  адміністрація, Тернопільська обласна рада, Тернопільська міська рада спільно з  Тернопільським обласним відділенням Міжнародної благодійної установи «Центр  національного відродження», Тернопільським обласним об’єднанням Всеукраїнського  товариства «Просвіта».</p>
<p>Захід присвячено до Дня незалежності України (24 серпня) та храмового  празника Тернополя Успіня Пресвятої Богородиці і Дня міста (28 серпня) і  відбудеться за підтримки Міністерства культури і туризму України, державної  служби туризму і курортів України.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://anri.com.ua/podiji/tsvit-vyshyvanky-30-31-serpnya-v-ternopoli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>13</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

